На четвертому році повномасштабної війни Росії проти України посилюється втома як усередині України, так і за її межами. Але Україна залишається рішуче налаштованою на боротьбу і надалі потребує підтримки з боку своїх партнерів. Незважаючи на погіршення відносин між Києвом та Варшавою, Польща є важливим партнером України у сфері безпеки. На сторінках «Альманаху» 2026 року Пйотр Поґожельський аналізує проблеми у польсько-українських відносинах та наголошує на важливості утримувати добросусідські стосунки задля безпеки обох країн. Журналіст Даріуш Матерняк звертає увагу на значний вплив російської дезінформації та пропаганди у відносинах між офіційними Києвом та Варшавою, роблячи акцент на інтернет-кампаніях. Важливу роль у стосунках між Україною та Польщею займає Німеччина, історик Андрій Портнов у своєму тексті аналізує складнощі у взаємовідносинах трьох країн, ураховуючи загальноєвропейський контекст та питання гарантій безпеки для України. Підприємливі українці, які знайшли прихисток від війни у Польщі, почали викривати тут свої фірми. Про те, як у Польщі розвивається бізнес українців, можна прочитати у матеріалі української журналістки Наталії Волосацької.
У цьогорічному виданні «Українського альманаху» найбільше текстів у рубриці «Історія». Читач із тексту історика Андрія Яремчука має можливість дізнатись про те, як відбувалась робота над підрахунком українських жертв від рук поляків на початку Другої світової війни у 1939 році. Стаття Андрія Яремчука є епізодом великого проєкту при Українському католицькому університеті під керівництвом професора Ігоря Галагіди «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років», який тривав кілька років. Історик Андрій Когут у своїй статті аналізує тему операції «Вісла» у польському дискурсі в останніх роках, зосереджуючись на політичній складові. Тема УПА та ОУН розділяє Польщу та Україну, наповнюючи дискусію емоційною складовою. Тим не менше, історія не є чорно-білою і якраз про це ми дізнаємося зі статті історика Ярослава Антонюка, де він пише про поляків у підпіллі ОУН та УПА. В історичній рубриці читач «Альманаху» також знайде тексти про батька митрополита Андрея Шептицького; польський та єврейський театри у Львові у перші повоєнні роки; науковий доробок Стефана Балея; Євгена Коновальця та його діяльність у 1920 році; антиукраїнську акцію польського підпілля у Сагрині в 1944 році; президентів УНР в екзилі.
У 2024 році вийшло польськомовне видання книжки української історикині Наталії Старченко «Українські світи Речі Посполитої». Чому ця книжка особлива і кому вона може бути цікавою, можна прочитати у тексті історикині з Києво-Могилянської академії Маргарити Стафійчук.
Українські актори у Польщі доволі успішно будують свою кар’єру. Журналістка Яна Стемпневич порозмовляла з представницями та представником українського акторського цеху в Польщі та показала, як вони йшли до свого успіху в новій країні. Росія руйнує не лише цивільну та військову інфраструктури, але й культурну сферу. Стаття Ігоря Пошивайла детально розповідає про такі руйнування. Євген Яковенко натомість розповідає про двомовні польсько-українські видання останніх років як про простір діалогу.
Діалог допомагає долати труднощі і знаходити найкращі варіанти для подальшого розвитку та готовності до змін. Тексти Ігоря Горківа та Наталії Кертичак про нові виклики та важливість діалогу для української меншини у Польщі, з огляду на зміни, які відбулись за останні кілька років. Славко Савчук також зосереджується на темі нових викликів, але вже для українських меншинних структур на Підляшші, які мають свою специфіку та історію. У великому матеріалі авторства Григорія Купріяновича читаємо про національні і етнічні меншини у Польщі між законом і реальністю — проблеми та перспективи.
З огляду на різноманітність текстів, які охоплюють не лише різні тематики, але й епохи, в цьогорічному «Українському альманасі» кожен може знайти щось цікаве для себе.
Ціна 1 примірника — 35,00 злотих; із висилкою — 45,00 злотих.
Замовлення просимо надсилати на адресу ТОВ «Тирса»:
„Tyrsa” Sp. z o.o., ul. Kościeliska 7, 03-614 Warszawa
e-mail: tyrsa@hot.pl, тел. +48 |22| 679 95 47
або вплачуючи рівновартість кількості замовлених примірників на банківський рахунок:
TYRSA Sp. z o.o., Warszawa, Nr 95 1160 2202 0000 0000 3170 4029
чи поштовим переказом, із позначенням, скільки примірників замовляється.
