Видання продовжує знайомити своїх читачів з тематикою польсько-українських відносин, історією та сьогоденням, життям української меншини та мігрантів з України у Польщі, політичними та геополітичними проблемами нашого регіону, літературою, театром і кіно. Серед авторів «Альманаху» є науковці, дослідники, журналісти, публіцисти та громадські активісти, які поділились своїми опрацюваннями, дослідженнями та власними проектами у виданні.
«Український альманах» 2021 відкриває добірка світлин – ретроспектива фотографій, плакатів, видань з багатолітніх та наймасштабніших проєктів Об’єднання українців у Польщі за останні 30-років їхньої діяльності. Підсумком візуального з коротким описовим матеріалом є стаття Наталії Кертичак про організацію. Стаття заохочує до обговорення, бо вміщує багато питань і пропозицій для подальшої роботи, з урахуванням сучасних викликів та змін.
Перший тематичний блок видання – «Історія та сучасність». Про польсько-українські історичні дискусії написано чимало текстів, авторами яких не завжди є професійні історики чи учасники таких дискусій. Чи можна знайти порозуміння в польсько-українських історичних дебатах та що і чому роз’єднує два народи у таких дебатах? На ці питання у розмові з Володимиром Молодієм відповідає український історик Леонід Зашкільняк, який вже багато років є учасником історичного діалогу. Історичну тематику польсько-українських відносин ХХ ст. та окремих тем з української історії представлено у матеріалах Магдалєни Гібєц, Андрія Когута, Ярослава Сирника, Марека Богдана Козубеля. Чи передвиборча кампанія представника української меншини Володимира Мокрого, як кандидата до Сейму на перших частково вільних виборах у 1989 році, була чимсь особливим? Який вона мала подальший вплив на демократичні процеси у Польщі і українську меншину зокрема? Шукати відповіді на ці питання читачеві допоможе інтерв’ю Ізи Хруслінської з Петром Тимою – одного з членів передвиборчої команди Володимира Мокрого. Текст Олександра Шевченка про українку Анну Валентинович коротко підсумовує, що ж про цю діячку польської Солідарності знають у сучасній Польщі та Україні. Автор прослідковує зміни у дискурсах і пропонує свою стратегію щодо популяризації пам’яті про Валентинович у сучасній Україні. Український історик Віталій Скальський приближує читачеві постать Симона Петлюри через його сучасне трактування чи (не)сприймання в Україні. Останнім текстом у цьому блоці є текст Недіма Усеінова про рух кримських татар проти російської окупаційної влади. З першого погляду цей матеріал випадає з контексту попередніх тематик, однак, він є продовженням стратегії видання над наголошенням теми російської окупації Криму та перегукується з ширшою проблемою боротьби національної спільноти за свої права.
Українські мігранти у Польщі минулоріч зіткнулись з багатьма поточними викликами, пов’язаними з поширенням вірусу SARS-cov-2 і впровадженими урядами обмежень через це. Реагуючи на нові виклики, у блоці «Українські мігранти: інтеграція, традиції, виклики» цю тематику висвітлює у своєму матеріалі Юрій Банахевич. Стаття Марти Ярошевич зосереджена на українській міграції після 2014 року та тому, яке місце вона займає у Польщі. Аніта Бжозовська і Софія Баянова у своїх текстах показують щоденні практики та культурно-інтеграційні моменти з життя українських мігрантів, зокрема вибираючи конкретну тему чи конкретний регіон у Польщі.
Тематичний блок «Українці Польщі» присвячений українській меншині. Еміграція українців з Польщі до Канади має свої особливості, про ці особливості можна дізнатись зі статті Патриції Тшещинської. Текст Томаша Косєка про мішані шлюби між представниками української меншини та поляками і те, чому такі шлюби в певний період історії не завжди вітались у громаді, є цікавим для порівняння зі статтею Аніти Бжозовської про мішані шлюби між українськими мігрантами та поляками з попереднього тематичного блоку. Українська громада у Польщі стикається з різними викликами, а свою діяльність у регіонах мусить будувати, виходячи з регіональних особливостей. Про це у контексті української громади Перемишля та пропозиції подальших дій пише Ігор Горків. Особливим для української спільноти є й регіон Підляшшя, у чому ця особливість та як вона відображалась у творенні там україномовних медіа та видань прочитаємо у Славомира Савчука. Чи можна через звичайне хоббі долучитись до збереження пам’яті та заохотити до мікроісторичного дослідження? Такий прецедент віднайдемо у тексті Артура Мельника.
Часто ми отримували відгуки від наших читачів, яким бракувало у виданні текстів про культуру. Працюючи над цьогорічним «Альманаху», редакція врахувала ці побажання і виокремила тематичний блок «Література, кіно, театр». Анастасія Гайшенець розповідає про сучасний український театр та його присутність у Польщі і наводить свої аргументи, чому культурна дипломатія не менш важлива для добросусідських відносин, ніж політика чи економіка. Яким був образ Симона Петлюри у радянському кіно та що змінилось у добу незалежності? Про це фахово розповідає Станіслав Цалик. Сергій Жадан один із тих українських письменників, якого в Польщі читають, перекладають та знають, тому поява нової книжки Жадана це не лише подія для його читача в Україні, але й читача у Польщі. Максим Карповець у легкій формі рецензує нову книжку українського письменника.
Останнім тематичним блоком «Альманаху» є тема України та Польщі з перспективи політики, суспільних відносин та прикладів співпраці. Даріуш Матерняк, Андрій Тюшка, Катерина Прищепа у своїх статтях зосереджуються на аспекті політики та геополітики. Войцєх Покора розважає над темою російської загрози для обох держав. А на завершення – Галина Андрушков, Вікторія Батрин та Мирослав Скірка у інформативно-описовому стилі розповідають про громадські практики співпраці та допомоги.
«Український Альманах», вміщуючи різні тематичні блоки, а тому спрямований на доволі широке коло читачів, як тих, які цікавляться конкретними темами, так і тих, які мало знають про життя українців у Польщі, Україну та Польщу: сучасну та з недалекого минулого. Заохочуємо до читання «Українського Альманаху» і очікуємо на запитання і відгуки читачів, які допоможуть нам спільно змінювати видання і робити його цікавим для читання.
Рік видання: 2021